Фармацевтична інфляція і прорахунок уряду: маркетинг заборонили, а ціни на ліки так і не знизились
Київ • УНН
Міністерство охорони здоров'я та незалежні дослідження свідчать, що заборона маркетингових угод не лише не зменшила вартість ліків, а й спричинила зростання цін. Фактично, інфляція на фармринку досягла 13,9%, а ціни на популярні препарати зросли на 10-40 гривень, подекуди на понад 100 гривень.

Вартість ліків після запровадження заборони маркетингових угод між аптеками та фармвиробниками не зменшилась, а подекуди навіть зросла. Це визнають не тільки представники ринку, а й посадовці Міністерства охорони здоровʼя, пише УНН.
Так, міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко зазначив, що у квітні інфляція на фармринку сягнула 13,9%. Що свідчить про зростання цін, а не про їх зниження. Про відсутність результатів заборони маркетингу зазначив і заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов під час наради в Офісі Президента.
Ба більше, як показує аналіз ринку, популярні препарати для лікування хронічних захворювань, зокрема гіпертонії чи діабету, зросли в ціні на 10–40 гривень. А деякі навіть на понад 100 гривень. Через це пацієнти, які купують медикаменти регулярно, змушені витрачати більше, попри обіцянки держави зробити ліки доступнішими.
Водночас дослідження Proxima Research зазначає, що 71,8% вартості ліків формує виробник, аптеки - 22,3%, а дистрибʼютор – 5,9%, повідомив раніше УНН. Попри це державне регулювання продовжує концентруватися на контролі за аптеками, а не за виробниками, які визначають початкову вартість ліків.
Тож, за даними МОЗ та незалежних досліджень, – заборона маркетингових угод не лише не знизила вартість ліків для українців, а й створила передумови для зростання цін.
Безрезультатність заборони маркетингових послуг помітили й БФ "Пацієнти України". Так, за словами Інни Іваненко, виконавчої директорки благодійного фонду, поки пацієнти не відчули покращення у вартості чи доступності ліків. Вона також додала, що ручне регулювання цін на ліки — не вихід. Адже замість точкових дій потрібна системна зміна підходу до регулювання ринку.
Додамо
Зараз Уряд переглядає своє рішення. МОЗ уже винесло на обговорення новий проєкт постанови, який передбачає повернення маркетингових послуг у межах 20% від обсягу реалізації. Проте, реальна цифра, яку отримають аптеки, не перевищить 3,5%, що навряд чи дозволить їм відновити програми знижок для пацієнтів, соціальні програми чи покрити логістичні витрати.
Нагадаємо
З 1 березня 2025 року, вже понад три місяці, в Україні діє постанова Кабміну №168, що ввела обмеження націнок на ліки та заборону маркетингових угод. Поки постанова не дала реальних результатів, а українці не відчули зниження цін на ліки.