Фізичний терапевт пояснила можливі наслідки сколіозу та причини його виникнення
Київ • УНН
Фізіотерапевт Ольга Фількіна надала розгорнуту інформацію про сколіоз, включаючи його види, ступені, причини, симптоми, можливі наслідки та методи лікування. Вона підкреслила важливість консультації з фахівцем для виконання базових вправ.

Сьогодні, 28 червня у Міжнародний день поінформованості про сколіоз фізичний терапевт Медичного дому Odrex Ольга Фількіна розповіла УНН про причини його виникнення та які є види сколіозу.
Види та ступені сколіозу
Фількіна розповіла, що сколіоз може бути класифікований за різними ознаками:
1. За походженням:
• вроджений — пов’язаний із порушеннями розвитку хребців ще в періоді ембріогенезу (аномалії сегментації або формування);
• ідіопатичний — найпоширеніший тип (до 80% випадків), причина якого невідома. Поділяється на: інфантильний (до 3 років), ювенільний (3–10 років), підлітковий (після 10 років);
• нейром’язовий — наслідок неврологічних або м’язових порушень (наприклад, ДЦП, міопатія);
• дегенеративний — у дорослих, найчастіше через остеоартроз, остеопороз, дегенеративні зміни міжхребцевих дисків;
• функціональний — тимчасове викривлення через інші чинники, наприклад, різну довжину ніг чи болі.
2. За формою кривизни:
• С-подібний (одна дуга викривлення);
• S-подібний (дві дуги викривлення);
• Z-подібний (три дуги).
Ступені сколіозу
Фількіна зазначила, що ступені визначаються за кутом відхилення хребта за методом Кобба (рентгенографічно):
• I ступінь — до 10°: мінімальна кривизна, часто без симптомів;
• II ступінь — 11–25°: видно асиметрію плечей, можливі болі після навантаження;
• III ступінь — 26–40°: деформація тулуба, помітний реберний горб, порушення постави;
• IV ступінь — понад 40°: значна деформація, можливі порушення з боку серцево-судинної та дихальної систем.
Які причини виникнення сколіозу?
За словами фізичного терапевта, виділяють низку можливих факторів:
• генетична схильність — сімейні випадки сколіозу;
• порушення росту — швидкий ріст у пубертатному періоді;
• нерівномірне навантаження на хребет — наприклад, носіння сумки на одному плечі;
• м’язовий дисбаланс — слабкість глибоких м’язів стабілізаторів хребта;
• неврологічні патології — спастичність, парези;
• неправильна постава в дитинстві — при сидінні, носінні портфеля тощо.
Які симптоми сколіозу?
Фількіна розповіла, що існують наступні симптоми:
• асиметрія плечей, лопаток або тазу;
• видима кривизна хребта;
• реберний горб при нахилі вперед (тест Адамса);
• втома спини після сидіння або стояння;
• біль у спині (частіше при 2–4 ступенях);
• порушення дихання (у тяжких випадках);
• у дорослих — зниження рухливості, обмеження в побутовій діяльності.
Можливі наслідки сколіозу
Фількіна зазначила, що якщо не займатися лікуванням, сколіоз може прогресувати та призводити до таких ускладнень:
• деформації грудної клітки, які впливають на роботу легень і серця;
• хронічний больовий синдром у спині, плечах, шиї;
• порушення постави, що тягне за собою вторинні зміни в тазу, колінах, стопах;
• зниження якості життя, труднощі в соціалізації, особливо в підлітковому віці;
• обмеження рухової активності та підвищений ризик остеоартрозу в дорослому віці.
Методи лікування сколіозу
За словами, Фількіної лікування залежить від ступеня, віку пацієнта, форми та швидкості прогресування:
1. Консервативне лікування (I–II ступінь):
• фізична терапія — основа лікування, включає індивідуальні вправи для стабілізації та корекції;
• масаж — допоміжний засіб для зменшення м’язової напруги;
• плавання, особливо спина і кроль.
• Ортези (корсети) — наприклад, корсет Шено при прогресуючому сколіозі (зазвичай 2–3 ступеня).
2. Хірургічне лікування (III–IV ступінь):
• показане при прогресуванні > 40° або порушеннях функцій органів;
• виконується стабілізація хребта спеціальними металевими конструкціями (спондилодез).
3. Супровідні методи:
• ерготерапія (особливо для дітей із супутніми функціональними порушеннями);
• психоемоційна підтримка.
Базові вправи при сколіозі (виконуються після консультації з фізичним терапевтом!)
1. Вправи на розтягнення:
• опора на всі чотири кінцівки, повільне прогинання і округлення спини.
• Нахили вбік із витягуванням руки.
2. Вправи на зміцнення:
• Поза "планки" (з модифікаціями).
• Лежачи на животі: підйом рук і ніг (типу "плавця").
• "Човник" — зміцнення м’язів спини.
3. Дихальні вправи (за методикою Катаріни Шрот):
• Асиметричне дихання в опуклу сторону.
• Контроль за грудним розширенням.
4. Коригуюча хода і баланс:
• Ходьба по лінії (з руками за головою).
• Баланс на нестійкій поверхні (фітбол, босу-платформа).