ГОСТ vs. ДСТУ: чому перехід на сучасні стандарти в авіації може тривати до 2030 року

До 2014 року українські авіаційні підприємства масово використовували радянські стандарти ГОСТ для ремонту авіатехніки. Після 2014 року країна почала поступово переходити на національні стандарти ДСТУ, але цей процес виявився тривалим і багато підприємств досі його не завершили. З початком повномасштабної війни проблема загострилася, адже в умовах бойових дій використання застарілих норм може нести критичні ризики. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів заступник начальника управління Державної авіаційної служби України - Державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден відділу малих повітряних суден управління сертифікації типу авіаційної техніки Ігор Лобан.

Україна постійно вдосконалювалася, поступово переходила на нові стандарти… Але, як було закладено раніше — всі підприємства ще за радянським спадком діяли за однаковими промисловими стандартами, і вони використовувалися на всіх підприємствах. Це була єдина система

Він пояснив, що для повноцінного переходу на сучасні українські або міжнародні стандарти була потрібна "велика школа" — інститути, спеціалісти, які мали бути залучені до всіх етапів переходу. Саме їхня відсутність і стала причиною повільної модернізації підходів у авіагалузі. Водночас на думку Лобана, не правильним було б зламати систему стандартів роботи авіагалузі, що існує, і одномоментно перейти на нові сучасні державні стандарти або почати працювати за європейськими чи натівськими правилами. Для цього потрібна підготовка і перехідний період.

За словами державіаінспектора, після 2014 року в Україні почали впроваджувати державний стандарт України, а згодом вже наближатися до європейських і натівських стандартів.

Ми взяли за основу змішану систему, відмовляючись від радянських стандартів, і почали переходити на більш сучасний європейсько-американський підхід… Почали використовувати європейські підходи, крок за кроком вдосконалювати цю систему

Проте далеко не всі підприємства завершили цей перехід. Деякі досі працюють за так званою "змішаною системою", поєднуючи ГОСТи та нові нормативи. Такий підхід небезпечний, особливо в умовах війни.

Він додав, що після 2022 року потреба в національних стандартах стала більш нагальною.

"Ми відійшли від тих (радянських і пострадянських - ред.) стандартів  і нам треба було це все міняти, треба використовувати під своє проєктування, під свою техніку, під її ремонт. Бо в нас немає тих компонентів, немає тих вимог, які ми можемо взяти із СРСР", - пояснив Лобан.

Ризики, які виникають у бойових умовах при використанні застарілих стандартів, пов’язані не лише з безпекою польотів, але й із ресурсом техніки. Держінспектор пояснив, що наразі підприємства продовжують працювати над впровадженням нових сучасних стандартів для того, щоб після ремонту авіатехніки вона могла літати довше – до 2 000 годин.

Наразі Україна немає іншого вибору, окрім як повністю перейти на стандарти НАТО. Однак повноцінне впровадження, за словами Лобана, можливе не раніше 2030 року.

Вже не один рік йде робота у цьому напрямку (наближення до стандартів НАТО - ред.). Тим більше військова авіаційна техніка переходить на стандарти НАТО. І ми теж, наш орган, у всьому допомагаємо. І другого шляху в України немає, крім як переходити на ці стандарти. Повноцінно, я думаю, що це до 2030 року, раніше не буде. Тому що постійно йде вдосконалення, тому що йде і переклад, і розуміння наскільки ми зможемо підготувати наші підприємства, не просто перекласти (їхню документацію - ред.),  взяти за основу, а наскільки наші підприємства будуть готові до виконання тих чи інших умов по стандартам, наприклад, НАТО

Таким чином, сьогодні Україна живе в умовах паралельного існування двох нормативних систем: застарілої радянської та сучасної, орієнтованої на європейські стандарти та стандарти НАТО. Таке "задвоєння" є тимчасовим вимушеним компромісом, який, як зазначають фахівці, має якнайшвидше завершитися остаточним переходом на єдині сучасні вимоги — задля безпеки, ефективності та живучості української авіаційної техніки в умовах війни.

Додамо

Така колізія із "задвоєнням" стандартів іноді призводить до неочікуваного повороту, який в нинішніх умовах повномасштабного вторгнення росії видається дуже небезпечним. Наприклад, коли одна компанія модернізує техніку за державним стандартом, а потім інша, що працює за ГОСТами береться її ремонтувати, виявляється, що деталі не співпадають і починається тяганина з правоохоронцями. А техніка при цьому не виконує свого прямого призначення.

УНН раніше висвітлював ситуацію, що виникла з двома вертольотами, які використовувалися військовими частинами. Після модернізації за стандартами ДСТУ, яку проводила компанія "МС Авіа-Грейд" два вертольоти Мі-8 були озброєні і стали бойовими. Після того, коли підійшов час їхнього капітального ремонту, вони за контрактом потрапили до іншої компанії, що працює за ГОСТами.

З вертольотів було зняте і розібране озброєння. Через те, що компанії використовують різну технічну документацію за різними стандартами під час ремонту було встановлено, що використовували нібито "неавтентичні" деталі. Це попри те, що після модернізації були проведені необхідні випробування і пройдені погодження усіх необхідних служб та відомств.

До ситуації долучилась Служба безпеки України і наразі озброєння з гелікоптерів арештоване. Ремонт має добігти завершення вже 30 червня, але через арешт обладнання вертольоти повернуться до військових частин вже не бойовими.

Детальніше про ситуацію читайте у матеріалі Російські ГОСТи проти української армії: чому два бойові гелікоптери ризикують повернутися з ремонту без зброї